У Софійському соборі під шаром фарби виявили унікальний розпис XVIII ст. (ФОТО)

Відкриття зробила завідувач сектору науково-методичної роботи заповідника Тамара Рясна, яка присвятила свою майже тридцятирічну наукову діяльність історії реставрації стінопису Софії Київської.

«Собор, закладений ще в 1011 році князем Володимиром, який хрестив Русь, перш за все славний своїми мозаїками та фресками XIX століття, – розповіла Тамара Миколаївна. – А в 1953-1956 роках реставратори керувалися атеїстичною ідеологією: з церковного живопису мають цінність лише стародавні фрески та мозаїки, тому більш пізній живопис зафарбували».

Про розпис ніде в літературі немає згадок, змінилися покоління реставраторів і про існування цих творів XVIII-XIX століть забули. Тамара Рясна нагадала, що цей храм пережив страшну Батиєву навалу і потім майже 600 років не ремонтувався. Собор почали приводити до ладу лише при митрополиті Петрі Могилі в першій половині XVII століття, а потім грунтовно перебудували. На щастя, фрески не знищили, а створили у XVIII столітті поверх них новий церковний живопис у стилі українського бароко.

«В Україні не так багато церков XVIII століття, де була б збережена система розпису. Цікаво й те, що розписував тоді Софію іконописець Києво-Печерської лаври Іринарх, – пояснила експерт. – Його дуже цінував у той час київський митрополит Філарет Амфітеатров. Так от, отець Іринарх та його учні працювали не лише над новими композиціями, вони відновлювали фрески, домальовували відсутні частини. І тут справа не лише в художній цінності, тут відкриваються сторінки історії, події того часу і люди тієї епохи... У середині XIX століття відбувається так звана солнцевська реставрація під керівництвом професора Петербурзької академії мистецтв Федора Солнцева».

На архівних фотографіях, наданих Тамарою Рясною, зображена біблійна історія «Шлях в Еммаус», коли апостоли Лука і Клеопа не впізнали Христа після Воскресіння. Також на цих фото – частина композиції «Зішестя Святого Духа на апостолів», сцена у будинку апостола Клеопи в селищі Еммаус та чимало інших.

Подальша доля цих сенсаційних знахідок залежить від рішення Реставраційної ради Національного заповідника. Як сказав у розмові з журналістом СПЖ головний реставратор музею Анатолій Остапчук, відкрити ці композиції не просто.

«Оскільки більшість з них, згідно з документами, розташовані високо під склепіннями храму, потрібно встановлювати систему риштування, визначатися з виконавцями, колективом реставраторів, – розповів фахівець. – Це дуже дороге задоволення. Якщо вирішиться питання з фінансуванням, то стіни Софії відкриють ще чимало своїх секретів».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також